Тимошенко таки зустрілася зі Схеффером

080129b-004
— Я просто не можу на неї дивитись:)


080129b-001
Welcome to NATO, Ukraine!


080129b-002
Перший зліва — Вадим Кастеллі. Він перекладає "українську англійську" на "фламандську англійську":)


080129b-003
А ми Вас так чекали, мадам Тимошенко, так чекали…


080129b-005
Так ось Ви яка, Юліє Володимирівно! З Вами нам у НАТО буде набагато приємніше.


080129b-006
Я вам просто так не дамся…


080129b-007

Немиря після нахлобучки від шефа шефині


Гіларі Клинтон за Україну в НАТО

«Начиная с самых ранних дней украинской независимости, стратегия Соединенных Штатов всегда была направлена на уважение и поддержку выбора украинского демократического народа в формировании своего будущего. Украина была и остается чрезвычайно важным партнером для Соединенных Штатов, и я с гордостью отношусь к вкладам, сделанным Украиной в нашу общую цель строительства целой, свободной, мирной и состоятельной Европы.

По ее словам, Соединенные штаты всегда одобряли тесные связи между НАТО и Украиной, в том числе создание Совета НАТО-Украина. «Мы всегда настаиваем на политике открытых дверей для Европейских демократий, которые хотят присоединиться к Альянсу. Расширение НАТО не повлияет негативно на государства. НАТО не видит никакой нации в качестве своего врага. Я обязуюсь поддерживать усилия Украины по соответствию критериям "карты" и в итоге членству в Альянсе», — сказала кандидат в президенты США.

«Соединенные штаты активно приветствуют углубление отношений между странами НАТО и Украиной, страной, которая порвала с авторитарным прошлым, и стремится иметь хорошие отношения со всеми своими соседями. Украина заслуживает возможность стремиться получить более важную роль в Евро-атлантическом обществе. С этой целью я обращаюсь к Администрации Буша, чтобы предоставить Украине поддержку, необходимую для завершения вступления в ВТО, — говорит Клинтон. — Как президент я буду гарантировать, что Соединенные Штаты сделают все возможное, чтобы помочь Украине осуществить эти важные цели».

Чи боїться Тимошенко Схеффера?

З достовірних джерел у Брюсселі стало відомо, що запланована на завтра зустріч Генерального секретаря НАТО Яаапа де Хооп Схеффера з прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко може не відбутися. Принаймні станом на зараз у розпорядку дня на 29 січня Генсек НАТО має заплановану зустріч з керівництвом українського уряду, однак у графі "прізвище" фігурує пробіл!

Схоже на те, що Юлія Володимирівна намагається перекласти цю зустріч на віце-прем'єра Григорія Немирю попри те, що сама знаходиться у Брюсселі й має вільне вікно у власному графіку. За інформацією з європейських столиць від озвученої під час зустрічі зі Схеффером позиції прем'єр-міністра Тимошенко буде значною мірою залежати позиції багатьох країн у питанні надання Україні Плану дій щодо членства, з проханням про яке звернулися керівники української держави.

Уникнення Юлією Володимирівною особистої зустрічі з Генсеком НАТО сприйнматиметься в Альянсі як свідчення непереконливості твердження про єдність позицій та дій усіх гілок української влади у питаннях безеки та як аргумент проти надання Україні ПДЧ.

Схоже на те, що завтрашній день стане тестом на щирість та послідовність дій та намірів прем'єр-міністра у справі євроатлантичної інтеграції України.

До 2020 року Росія стане беззахисною?

Головком Військово-повітряних сил РФ Олександр Зелін вважає, що вже до 2020 року практично вся територія Росії може стати уразливою для засобів повітряно-космічного нападу іноземних держав.

"Аналіз розвитку засобів повітряно-космічного нападу іноземних держав показує, що вже в період до 2020 року відбудуться докорінні зміни, пов`язані з освоєнням повітряно-космічного простору як єдиної сфери збройної боротьби. І саме в цей період на озброєння "основних" іноземних держав надійдуть принципово нові засоби і системи, гіперзвукові і повітряно-космічні літальні апарати, розвідувального плану безпілотні апарати", — сказав головком, виступаючи на конференції в Москві.

За його словами, таким чином відбудеться інтеграція засобів розвідки, зв`язку, навігації і управління в єдину інформаційно-розвідувальну систему,  якісно змінить форми і способи розвідки військ і сил.

"У цих умовах потенційний супротивник дістане можливості завдавати скоординованих в часі і просторі високоточних ударів практично по всіх цілях на території РФ”, — констатував Зелін.

Про користь ПДЧ

В разі приєднання до ПДЧ Україна мала б здійснити низку конкретних кроків, серед яких: скласти звіт про відповідність політики держави принципам демократії і особистої свободи, включаючи верховенство права, захист прав людини, зокрема прав національних меншин, забезпечити ефективність демократичного громадського контролю над збройними силами, а також економічної свободи, соціальної справедливості та екологічної відповідальності.

Україна отримає максимальне сприяння для розвитку потенціалу її збройних сил, додаткову допомогу в проведенні військового планування, тренінгів та спільних навчань.

Українські фахівці отримають позитивний досвід держав-членів НАТО у формуванні та ефективному використанні оборонних бюджетів, з питань захисту інформації та безпеки особового складу.

Рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО надасть нашій державі значних практичних переваг у вигляді більш відповідальних, прозорих та ефективних дій уряду – і не тільки у сферах безпеки та оборони, а й у внутрішній, зовнішній, економічній та правовій політиці.

Приєднання України до ПДЧ змусить українську владу працювати ефективніше і більше дбати про людей.

Позитивна відповідь та схвалення Північноатлантичною радою – вищим органом Альянсу – приєднання України до ПДЧ надасть істотний поштовх системним реформам в Україні, спрямованим на побудову ефективної демократичної держави, конкурентоспроможної економіки, обороноздатної армії та відкритого суспільства європейського взірця.

При цьому, всі ми свідомі того, що таке рішення стане важливим кроком до входження України в європейський цивілізаційний простір.

Представники українського громадянського суспільства лобіювали питання приєднання до ПДЧ вже кілька років, особливо активно відтоді, як з'явилася перспектива формування уряду демократичної коаліції-2006. Тоді ці сподівання не здійснилися. Керівництво уряду "антикризової коаліції" вирішило "взяти паузу" і змарнувати реальний шанс приєднатися до ПДЧ на Ризькому саміті НАТО в листопаді 2006 року, що значно погіршило клімат довіри між Україною та Північноатлантичним альянсом.

На початку січня нинішнього року понад 200 представників неурядових організацій звернулись до керівництва держави з вимогою інтенсифікувати політику євроатлантичної інтеграції і здійснити кроки, необхідні для отримання ПДЧ.

Нині ми отримали сигнал про те, що чимало зарубіжних неурядових організацій та громадських діячів готові підтримати прагнення України до членства в НАТО. Ми сприятимемо тому, аби мобілізувати зусилля, зокрема й наших зарубіжних партнерів, на переконання урядів країн-членів НАТО ухвалити позитивне рішення щодо приєднання України до ПДЧ на саміті НАТО в Бухаресті в квітні цього року.

В Україні існує консолідована думка експертного середовища, яке однозначно підтримує вступ України до НАТО і усвідомлює ту користь, яку отримає держава, виконуючи свої зобов'язання по виконанню ПДЧ.

Представники неурядових організацій та аналітичних центрів України висловлюють свою підтримку дій Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради та засвідчують готовність до поглиблення співпраці з органами законодавчої та виконавчої влади, з тим аби посилити політику євроатлантичної інтеграції та реалізувати програму реформ, передбачену Планом дій щодо членства України в НАТО.

Напередодні візиту Глави Уряду до Брюсселя ми готові зустрітися з пані Тимошенко й ґрунтовно викласти всі наші міркування щодо питань безпеки.

Водночас ми хотіли би заспокоїти ту частину суспільства, яка через радянські стереотипи чи низьку поінформованість у питанні євроатлантичної інтеграції не підтримує ідею приєднання України до НАТО, попри те, що до Альянсу вже вступили практично всі сусіди України. Приєднання до ПДЧ не означає вступу до НАТО, рівно як і виконання Плану не гарантує прийому до цієї системи колективної безпеки. Крім того, в листі до Альянсу Президент, Прем єр та Голова Верховної Ради взяли на себе зобов язання при прийнятті рішення про вступ провести референдум.

Нарешті, ми звертаємося до лідера Партії Регіонів Віктора Януковича виявити послідовність та підтримати приєднання України до ПДЧ, або принаймні не перешкоджати цьому процесові. Ми сподіваємось що опозиція і її лідер приєднаються до роз'яснювальної роботи щодо переваг вступу до Організації Північно-Атлантичного договору та шляхів реалізації національних інтересів України.

Адже за активної участі Віктора Януковича як Прем єр-Міністра та фракції Партії Регіонів 2003 року був ухвалений ключовий закон про національну безпеку, який вимагає від теперішнього Уряду рухатися у бік НАТО. Скріпляючи своїм підписом в серпні 2006 року Універсал національної єдності, пан В.Янукович погодився саме з таким порядком дій, який здійснюється зараз: приєднання до ПДЧ, а потім – референдум. Крім того, очолюючи Уряд, Віктор Янукович неодноразово заявляв, що не має стратегічних розбіжностей з Президентом Ющенком щодо євроатлантичної інтеграції, метою якої, як відомо, є вступ до НАТО. Знаходження консенсусу серед українського суспільства та політичної еліти стане одним з вагомих етапів консолідації української держави і задоволення нею прав громадян.

Підписи: Ілько Кучерів, керівник фонду "Демократичні ініціативи", Григорій Перепелиця (Інститут зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України), Валерій Чалий (Центр Разумкова), Олександр Сушко (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики), Володимир Горбач (Інститут євроатлантичного співробітництва), Сергій Джердж (Ліга Україна – НАТО) та інші.

конкретно про NATO

оtto, членство в ЄС не загрожує Україні, як мінімум до 2021 року. Це чисто технологічно — Фінансові перспективи, що визначають бюджетний план ЄС укладають і схвалюють відразу на 7 років. Зараз діє фінансова перспектива на 2007-20013 рр. Вона передбачає витрати на внутрішні трансформації Євросоюзу, але не на розширення. Наступний буде 2014-2020. Його зверстають вже під нову внутрішню структуру реформованого ЄС. Тож до розширення, незалежно від України, справа може дійти не раніше 2021-22 рр. Це в кращому випадку:) Але для історії це не так вже й багато.
Членство в ЄС і НАТО формально не пов'язані одне з одним. Але члени обох організацій повязані спільними цінностями, ліберально-демократичними у широкому сенсі. З іншого боку, жодна посткомуністична країна не вступила до ЄС без вступу до НАТО. Тому що "європейський рай" охороняється натівцями! ЄС без НАТО просто неможливий, принаймні зараз.

Нарколог, никто не зариться на ваш бюджет:)
Мається наувазі внутрішній, громадський контроль за військовим бюджетом держави! Але якщо ви військовий, то даремно вважаєте військовий бюджет своїм. Його формують платники податків, вони ж і контролюють. Демократичний контроль — це внутрішній контроль самої держави над силовими органами.

VV, якщо без іронії, то Світовий банк не фінансує бюджет НАТО. Уряд США — фінансує, причому найбільше. На порядок більше від усіх інших. Чому? Тому що він фінансує, насамперед, військовий бюджет власної країни! Він зацікавлений це робити, і на відміну від європейських натівців, американські виборці йому це дозволяють і за це голосують!

Артем Божко, если экспертов вы считаете идиотами, значит нужно быть идиотами… Шутка:)
НАТО — это коллективная система безопасности. Смысл в том, чтобы за меньшие деньги получить больше безопасности. Идиотизм, правда? Экономические санкции от России? За что? Вы предполагаэте, что в России одни идиоты?.. Если они на это пойдут — будут выглядеть жалко, а им величие подавай.
Членство в НАТО не обязывает государства размещать у себя иностранные базы, тем более, что это прямо запрещено нашей Конституцией. Тем не менее Россия имеет свои военные базы в Крыму:) Заметьте, что это все без членства в НАТО или Ташкентском пакте.
К тому же, россияне нам не братья. Соседи — да, уважать -да, помогать друг-другу — да, но беспокоится о россиянах больше, чем о самих себе — это слишком, вы не находите?
Лично я против референдума — слишком велик соблазн для манипуляторов извне. Но он уже неизбежен. Его проведут когда большинство граждан будут готовы ответить ТАК! Чтоб вы не сомневались…

Vladu, ціна, яку ми платимо за товар і його отримуємо — це реалія сьогоднішнього дня. Ціна за газ дорожчає на захід (довше плече доставки), а ми — на сході Європи. Крім того, після російського газового шантажу в НАТО заговорили про необхідність колективного забезпечення "енергетичної безпеки" — це новий виклик, не тільки танки чи ракети.

Ego, за мій блог мені ніхто не платить. І пишу я зараз поночі:)
Ви правильно сказади — "насєлєніє". Не нація і навіть не народ, а насєлєніє, яке саме себе усвідомити не може, не те що щось більше. Але вже давно помітно, що насєлєнія стає менше, а нації більше. І я не про демографічний спад, а про світоглядні зрушення — перетоки.

Не бажають вступу України до НАТО перш за все "політичні росіяни", які думають, що це зашкодить Росії. Звичайно, це зашкодить Росії (російській владі — Кремлю) визискувати Україну, зашкодить їй принижувати Україну, зашкодить насміхатися над Україною. Зашкодить заробляти на ремонті радянської військової техніки, яка ще довго буде на озброєнні посткомуністичних країн — членів НАТО. А Україні допоможе перебрати ці замовлення на себе.
Але Росія нам не ворог, а просто конкурент. Аж поки вона не додумається бути ворогом сама собі, як вже бувало в історії. Тому втеча під парасольку безпеки НАТО — це і втеча від Росії також. Від непередбачуваної Росії. Це також моя відповідь і на перше запитання Guenterа.

коротко про NATO

  • Єдина дієва організація колективної безпеки (Назвіть іншу?)
  • рішеня приймаються консенсусом (приклад — Ірак)
  • право країн-учасників самостійно визначати форми та обсяги своєї участі в операціях НАТО (приклад — Афганістан).
  • позитивний вплив підготовки до членства країн Центрально-Східної Європи (приклад Словаччини 1997-2002)
  • практична сходинка до членства в ЄС для усіх посткомуністичних країн (ідентичні цінності, спільний ціннісний простір).
  • демократичний контроль за владою. Базові принципи:
    1. невтручання військових у політичний процес
    2. демократичний контроль за оборонною політикою (визначення чисельності та структури Збройних сил, формування військового бюджету та контроль за його виконанням)
    3. контроль за силовими структурами
    4. контроль за зовнішньою політикою (застосування Збройних сил за межами держави).