Олександер Квасьнєвскі: Україна в НАТО — це найкраща додаткова гарантія безпеки

П.Новосєльска – Кухарска: Чи щит може зупинити Росію перед такими операціями як у Грузії?

Олександер Квасьнєвскі: Росія вчинила помилку, застосовуючи неадекватні засоби щодо Грузії. Викликала негативний відголос громадської думки в багатьох країнах, також і в тих, які є традиційно проросійськими і мають до Росії велику повагу. Маю на думці Німеччину або Францію. Однак вважаю, що російські плани може значно обмежити не стільки щит, скільки вступ України та Грузії до НАТО. Це становить ключ до нашої безпеки. Україна в НАТО — це найкраща додаткова гарантія безпеки, яку можемо отримати.

— А самого щита вже не вистачить?

— Не думаю, що він має якийсь далекосяжний мілітарний результат, а в політичному плані викликатиме періодичні напруження. Росія буде реагувати на цей факт. Варто сподіватися, що це не будуть приємні реакції, але не думаю, що будуть надто драматичними.

– Напевне треба очікувати провалу польсько–російських відносин?

— Щит вчинить ті відносини важкими. Але і зараз вони не є такі квітучі, щоби можна їх було відчутно зіпсувати. Зрештою, від початку такий хід справ передбачався в цьому рішенні. Було відомо, що коли ми відважимося на щит, то появиться більше ускладнень в польсько-російських відносинах.

– Спочатку наша рішуча підтримка для Грузії, тепер рішення в справі щита. Що може зараз зробити Кремль?

— Якщо на наше рішення, як реакція падають лише неприємні слова, що проголосив російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров, то ситуація не є ще така погана. Однак якщо за цим підуть інші факти, то ми будемо змушені ясно поставити справу на форумі НАТО. Польща повинна запевнити такий рівень безпеки, який маємо на сьогодні.

– Щит не є гарантією безпеки?

— Щит як елемент системи НАТО – так, але для нас гарантією безпеки є передовсім присутність в НАТО. Північно-атлантичний союз має в своєму розпорядженні різноманітні засоби, не лише щит. Якби наша безпека залежала тільки від протиракетного щита, то це була б дуже незначна охорона. «Патріоти», які мають бути у нас розміщені, є важливими з точки зору попадання випадкових ракет. Їх однак не може вистачити, якщо би Польщі загрожувала небезпека певної мілітарної конфронтації.

– А загрожує?

— Ні. Польща в НАТО є по-справжньому безпечна. Рішення про розташування у нас протиракетного щита може причинитися тільки до зміцнення Союзу, а ще важливішим для нас є його розширення.

– Договір про розташування щита на території Польщі можна визнати як успіх?

— Не можна про це говорити в категоріях успіху. Це важливе рішення, тому що завдяки ньому Польщу будуть вважати надвичайно важливим партнером в різних міжнародних процесах. Польща також взяла на себе обов`язок в справі місцевої безпеки. Однак не знаємо наслідків цього нелегкого рішення, а вони можуть бути серйозними.

– Коли появиться справжній успіх?

— Якщо щит буде відстрашувати і на світі буде менше тероризму, а Польщі не торкнуться негативні наслідки цього рішення з боку Росії, то зможемо сказати, що ми внесли істотний внесок до міжнародної системи безпеки. А чи це буде успіх? На мою думку, розташування будь-яких ракет на світі важко називати цим словом.

– То яким словом бажаєте це назвати?

— Таке, що само по собі тут насувається. Тобто, що з точки зору безпеки це рішення є надзвичайно важливе.

– В Польщі досі триває гостра боротьба між президентом та прем`єром про приписування собі заслуги, зв`язаної з доведенням до фіналу договору про щит. Як на Вашу думку – хто є батьком цього успіху?

— Вболіваю над тим що діється. Важливі справи топимо в польській дріб`язковості. А якщо появляться перші негативні наслідки цього рішення, то будемо питати хто є батьком клопоту? Адже в історії напевно буде записано, що рішення було прийняте за часів президенства Леха Качиньского та прем`єрства Туска. А зрештою, це рішення обговорювалося протягом роботи кількох попередніх урядів. Дебати почалися ще під час мого президенства, а зараз потрапляють в свій добрий фінал.

– Тобто Ви почуваєте і себе співавтором успіху?

— Хочу пригадати тільки те, що саме під час мого президенства, після нападів на Вашингтон та Нью-Йорк, проблема тероризму повстала зі всією силою. У всякому разі, добре, що цей уряд погодився на розташування щита. Я впевнений в цьому, що умови на яких це прийнято є кращі ніж ті, які ми перед цим домовлялися. Напевне варто записати за це уряду плюс.

– Все-таки, складається враження, що події в Грузії прискорили рішення про закінчення розмов в справі щита.

— Ситуація в Грузії і справді прискорила прийняття рішення. Але це можна зрозуміти. Відсутність згоди була б дуже некорисна. Була б сприйнята як прояв підлеглості щодо російських натисків. Це також було б надламом в польсько-американських відносинах та тріщиною всередині НАТО.

Переклад – Марія Якубович

http://www.fcp.edu.pl/przeglad-prasy/po-ukrainsku/45-po-ukrainsku/325————

Раїса Богатирьова у Вашингтоні

 

Про це він сказав під час зустрічі з секретарем Ради нацбезпеки і оборони України Раїсою Богатирьовою у Вашингтоні, повідомляє прес-служба РНБОУ.

В ході зустрічі були детально обговорені питання двосторонньої взаємодії в політичній, безпековій, економічній та енергетичній сферах. Особливу увагу було присвячено проблематиці міжнародної безпеки, зокрема, ситуації навколо російсько-грузинського конфлікту, а також його наслідкам для систем глобальної та регіональної безпеки.

 

Сторони також обмінялися думками щодо перспектив розширення співпраці між апаратами РНБОУ та Ради національної безпеки США на експертному рівні в безпекових та оборонних сферах.

Разом з тим, під час зустрічі Богатирьової з відомими представниками експертних груп США колишній посол США в Україні Стівен Пайфер зазначив, що Сполучені Штати послідовно підтримують Україну в питанні її демократичного руху та діалогу з Європою.

Аби цей діалог отримав якісно новий імпульс, підкреслив Пайфер, українські політики мусять знайти єдину політичну платформу і бути консолідованими, щоб позиція України була зрозумілою для Заходу.

В Украину приезжает вице-президент США Дик Чейни

 Пресс-секретарь Белого Дома Тони Фратто уточнил: «Президент Буш почувствовал: важно, чтобы вице-президент проконсультировался с нашими союзниками в регионе по нашим общим интересам в сфере безопасности». Главная цель турне – Тбилиси. Чейни должен показать России, что США, хоть и не предоставляет военной помощи Грузии, будет поддерживать ее интересы. В Украине Чейни будет обсуждать перспективы двустороннего сотрудничества, вопросы международной безопасности, включая ситуацию в Грузии и «усиление трансатлантических связей», то есть сотрудничества Украины и Грузии с НАТО.Похоже, что рутинный визит Чейни американский Госдепартамент превратил в атаку идущей дипломатической войны с Россией. Противоборствующие на нынешних выборах (кроме президента, американцы будут выбирать новый Конгресс и треть Сената) политические партии пришли к консенсусу по поводу отношений с Россией. Кандидат от демократов Барак Обама, не так давно пытавшийся разыграть карту сотрудничества с Россией, пришел к единой с республиканцем Джоном МакКейном позиции по российскому вопросу. Об этом красноречиво говорит выбранный Обамой кандидат на кресло вице-президента – председателя сенатского комитета по иностранным делам, одного из самых активных критиков России Джо Байдена. «После того, как Россия ввела свои войска в Грузию и нарушила обязательства по выводу войск из Грузии, данные в рамках «плана Саркози», говорить о сотрудничестве с Москвой в предвыборных речах стало бессмысленно. Электорально выгодным стало занимать антироссийскую позицию, что Обама и сделал. Теперь республиканцам нужно держать свои позиции», – рассказал «24» политолог Сергей Герасимчук. – «Республиканцы, пребывая при власти, решили продемонстрировать активную прогрузинскую, а также проукраинскую позицию. Кроме того, Запад беспокоится: похоже, что Россия еще не завершила свою операцию в Грузии. Москва не достигла своей цели — не свергла правительство Саакашвили. При обычных условиях с ноября (выборы) по январь (начало работы нового Конгресса и инаугурация президента-электа) был бы период низкой активности США. Таким образом, визит Чейни может быть сигналом для России – администрация Буша будет активной до последнего дня, а приход новой власти – хоть республиканской, хоть демократической, для России по существу ничего не изменит».Что касается визита в Украину, то, по мнению эксперта, есть возможность, что речь будет идти о Плане действий относительно членства в НАТО (ПДЧ). Конечно, надежды мало, что мы услышим точную дату подписания соответствующего соглашения. Но могут быть определены четкие временные рамки. «Отношение старой Европы к расширению НАТО изменилось. В последние месяцы страны Балтии и Скандинавии, а также Польша и Румыния начали активно реализовать свою концепцию «восточной политики» и лоббировать членство Грузии и Украины в НАТО. Франция и Германия последовали афоризму: «Если не можешь подавить восстание, возглавь его». Они сейчас перехватывают инициативу в отношениях с Грузией и Украиной. В том числе они готовы идти на уступки по ПДЧ. Поэтому Чейни во время встречи с президентом Ющенко и другими представителями украинской власти попытается «воодушевить» их выполнить свои обязательства по проведению реформ – не только в секторе обороны, но и в сфере экономики и внутренней политики», объяснил свои выводы г-н Герасимчук.Кстати, визит Чени в Киев предваряет поездка в США секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины Раисы Богатыревой. В плане ее пребывания в США есть встречи с помощниками по вопросам национальной безопасности Дика Чени – Джозефом Вудом — и Джорджа Буша – Стивеном Хедли.

Починається процес прийняття Грузії в НАТО

При цьому, однак, строки надання Тбілісі ПДЧ Сіммонс не уточнив. Проте, він підкреслив, що найближчим часом почне працювати комісія Грузия-НАТО, що підготує практичні рішення для надання Грузії ПДЧ.
 
«Ситуація розвивається, і в нас є гарні підстави для початку інтенсивного діалогу», — сказав Сіммонс. Спецпредставник пообіцяв, що НАТО надасть Грузії допомогу по декількох напрямках.
 
Він у черговий раз підтвердив прихильність країн НАТО принципу територіальної цілісності Грузії й закликав Росію якомога швидше вивести всі війська з території цієї країни.
 
«Російські війська повинні реально покинути Грузію відповідно до підписаної угоди й дотримуватися принципу територіальної цілісності Грузії», — сказав Симмонс.
 
За його словами, у сформованій ситуації не може йти мови про війну тільки між Росією й США, тому що всі 26 країн альянсу підтримали Грузію й зажадали висновку російських окупантів і визнання територіальної цілісності, заявив дипломат.  

Хто сказав,що НАТО не змогло?

Заява на Засіданні Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ в штаб-квартирі НАТО 20.08.2008

Північноатлантичнарада зустрілася на спеціальному міністерському засіданні та висловила її глибоке занепокоєння ситуацією в Грузії та обговорила її ширші наслідки для Євроатлантичної безпеки і стабільності. Мирне і тривале вирішення конфлікту в Грузії має базуватися на повній повазі принципів незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Грузії, визнаних міжнародним правом та резолюціями Ради безпеки ООН. Ми співчуваємо з приводу усіх втрат життя, втрат серед цивільного населення та шкоди цивільній інфраструктурі, що були спричинені в результаті конфлікту. Ми допомагаємо гуманітарним зусиллям. Ми зустрілися з Головуючим в ОБСЄ, Міністром закордонних справ Фінляндії паном Александером Штубом для обговорення ключових питань, які, на його думку, потребують вирішення.

Ми вітаємо домовленість, досягнуту та підписану між Грузією та Росією через дипломатичні зусилля Європейського союзу, ОБСЄ, та США, з метою припинення військових дій та вирішення конфлікту політичними засобами. Ми повністю підтримуємо ці зусилля. Ми наголошуємо на невідкладності швидкої, повної та чесної імплементації домовленостей, включаючи новий міжнародний механізм моніторингу дотримання цих зобов’язань. Військові дії мають бути однозначно припинені та військові сили мають повернутися на свої позиції, займані до початку військових дій. Мають розпочатися повністю міжнародні обговорення модальностей безпеки і стабільності в Абхазії та Південній Осетії. Економічна діяльність в Грузії, включаючи міжнародні авіацію та судноплавство, не мають перешкоджатися.

Ми глибоко занепокоєні гуманітарною ситуацією. Уряди союзників  працюють разом та у взаємодії з міжнародними організаціями та іншою міжнародною спільнотою з метою забезпечення надання цивільному населенню враженому конфліктом допомоги необхідної їм для задоволення невідкладних та поточних гуманітарних потреб. Ми закликаємо всі сторони у відповідності до їх зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом забезпечити для міжнародних зусиль з гуманітарної допомоги доступ до всього враженого населення.

Ми також погодились сьогодні допомогти Грузії, на її прохання, у ряді сфер. На додаток, ми домовились доручити постійно діючій Північноатлантичній раді оперативно розробити з Грузією модальності для Комісії НАТО-Грузія. Ця Комісія буде контролювати процес започаткований в Бухаресті, включаючи заходи з допомоги, про які домовлено на сьогоднішньому засіданні. Ці заходи мають на меті надання Грузії, цінованому та тривалому Партнеру НАТО, допомоги в оцінці збитків, спричинених військовими діями, та відновленні нагальних служб, необхідних для нормального громадянського життя та економічної діяльності. Відновлення, безпека та стабільність Грузії є дуже важливими для Альянсу. НАТО продовжуватиме співробітничати з Грузією в рамках Партнерства заради миру та Індивідуального плану дій партнерства Грузії з НАТО, та розглядатиме будь-які додаткові запити про допомогу з боку Грузії. Ми також привітали той факт, що  низка наших урядів проявили наміри активно підтримувати заходи з метою допомоги в економічній відбудові Грузії.

Конфлікт між Грузією та Росією підірвав регіональну стабільність і безпеку. Ми глибоко співчуваємо з приводу застосування сили у конфлікті між Грузією та Росією. Ми ще раз наголошуємо, що немає військового рішення для невирішених конфліктів. Ми нагадуємо усім сторонам, що мирне вирішення конфлікту є ключовим принципом Рамкового документу Партнерства заради миру.

Ми залишаємося занепокоєними діями Росії під час цієї кризи і нагадуємо Росії про її відповідальність за підтримання безпеки і порядку у зонах, де вона здійснює контроль, особливо у світлі триваючих повідомлень щодо навмисних зруйнувань Росією цивільної інфраструктури. Російські військові дії були непропорційними і несумісними з її роллю миротворця, а також невідповідними принципам мирного вирішення конфліктів, визначеним у Гельсінському фінальному акті, Основоположному акті НАТО-Росія та Римській декларації. Ми закликаємо Росію вжити негайних заходів для виведення її військ з тих зон, які вони мали залишити відповідно до домовленості щодо шести принципів, підписаної Президентом Саакашвілі та Президентом Медведєвим.Альянс серйозно розглядає наслідки дій Росії для відносин НАТО-Росія. У 2002 році ми заснували Раду НАТО-Росія, основу для дискусій з Росією, включно з питаннями, що розділяють Альянс і Росію. Ми рішучі у тому, що ми не можемо продовжувати співпрацю як зазвичай. Ми закликаємо Москву продемонструвати і на словах і справами її триваючу відданість принципам, на яких ми домовилися базувати наші стосунки.

Ми підтверджуємо нашу відданість рішенням, прийнятим Главами держав та урядів на Бухарестському саміті у квітні 2008 року, включно з тими, що стосуються євроатлантичних прагнень Грузії, та ми продовжуватимемо інтенсивне залучення з Грузією з тим, щоб у грудні вирішити питання, що стосуються її заявки до Плану дій щодо членства, враховуючі розвиток подій до того часу.

 

Славься Отєчєство НАШЕ… (автор не відомий, але дуже талановитий ;)

Славься Отєчєство НАШЕ…
музика А.В.Александрова

виконується хором ( бажано на БТР-і )І
Росія — свящєнная наша дєржава!
Росія — любімая наша страна!
Могучая воля, вєлікая слава —
А кто нє увєрен – ідітє ви на…

пр.
Славься Отєчєство НАШЕ свободноє,
Ваше не славься — Ви портітє мір!
Партія Путина, сила народная!
Кто нє согласєн — пройдємтє в сортір!

ІІ
От южних морєй до полярного края
Раскінулісь наші лєса і поля.
Одна ти на свєтє! Одна ти такая!
А кто нє увєрен – докажєм ща бля…

пр.
Славься Отєчєство НАШЕ свободноє,
Ваше не славься — Ви портітє мір!
Партія Путина, сила народная!
Кто нє согласєн — пройдємтє в сортір!

ІІІ
Широкій простор для мєчти і для жизні,
Грядущіє нам откривают года.
Нам сілу даєт наша вьєрность Отчізнє.
А кто нє увєрен – тєм сразу п*зда!

пр.
Славься Отєчєство НАШЕ свободноє,
Ваше не славься — Ви портітє мір!
Партія Путина, сила народная!
Кто нє согласєн — пройдємтє в сортір!

пр.
Славься Отєчєство НАШЕ свободноє,
Дружби народов надьйожний оплот!
Партія Путина, сила народная!
Ти нє уверен? А нас нє єб*т!

*від автора: вибачте за написання — відсутня російська розкладка клавіатури :)))

НАТО відмовило Росії у довірі

Росія порушила міжнародне право, коли вторглася на територію Грузії — такий одностайний висновок представників усіх країн-членів НАТО.
Головна мета екстренної зустрічі Альянсу — відповідь на збройний конфлікт у Південній Осетії, і подальший розвиток стосунків з Росією та Грузією. Організація обіцяє створити спеціальну Комісію для допомоги Тбілісі.
А от засідання Ради Росія-НАТО не відбудуться доти, доки РФ не припинить окупацію грузинських територій.  Про це повідомив Генсек Альянсу.
Не менш принципова позиція і у США. Дерсекретар Кондоліза Райс  заявляє: Альянс не дозволить проводити нові кордони усередині Європи. Кондоліза Райс, держсекретар США: "США підтримують усебічне співробітництво з Росією у багатьох царинах, але дії Федерації, зокрема напад на малі держави, бомбардування інфраструктури та політика залякування — ізолюють Росію від усього світу. Ми надіслали їй сильний сигнал про те, що потрібно тримати своє слово і виконувати свої зобов'язання".
Яаап де Хооп Схеффер, генеральний секретар НАТО: "Не може бути звичайної співпраці з Росією за таких обставин. Майбутнє наших відносин з Росією залежить від того, чи виконає вона слова президента Медведєва про дотримання мирного плану, який вона підписала спільно з Грузією. Ми не закриваємо Раду Росія-НАТО, але допоки російські війська окуповуватимуть територію Грузії, я не бачу подальшого розвитку нашої співпраці. Але, наголошую, ми не хочемо закривати двері перед Москвою".
Тим часом, Росія вже відмовилася від участі у міжнародних навчаннях у Балтійському морі "Оупен спіріт — 2008". А також заявила, що не прийме американський фрегат — той мав прибути на Камчатку на початку вересня.
Група з 15 спостерігачів від НАТО прибуде до Грузії найближчим часом. Мета посланців — оглянути, яких наслідків завдали країні воєнні дії, і оцінити масштаб необхідної допомоги. Збільшити кількість своїх спостерігачів майже удесятеро має намір і ОБСЄ. Росія наполягає на тому, що виведення військ з грузинської території триває. Хоча офіційний Тбілісі цю інформацію спростовує, і каже: російські танки та військові і досі господарюють на грузинській території.
Джерело: репортаж 5 каналу

«Російський» план завоювання України

Игорь Джадан
Обладает ли Россия необходимыми инструментами вмешательства, чтобы предотвратить вхождение Украины в НАТО, или, по крайней мере, предотвратить попадание под натовские штыки той части исторической Руси, где проживает оставшееся верным русской культуре и русской истории большинство? Вопросы возникают, прежде всего, к потенциалу российских вооруженных сил, к способности их командования спланировать в случае чего необходимую операцию и провести ее в жизнь. Что вообще может представлять собой операция по освобождению Украины и каковы шансы на ее успех?
Тут могут быть варианты. В зависимости от развития политической среды сценарий силового вмешательства может идти тремя основными путями. При наиболее ограниченном варианте российские вооруженные силы могут занять только Крымский полуостров. Такой сценарий вероятен, если руководство Украины продолжит нарушать статьи Большого Договора в части, касающейся базирования Черноморского флота. В таком случае, заявив о необходимости усилить охрану объектов, Россия проводит десантную операцию силами морской пехоты по занятию ключевых элементов инфраструктуры Крыма: аэродромов, портов, дорожных узлов . Украинские части в Крыму прямой атаке не подвергаются, если только не оказывают сопротивление. Вследствие колебаний киевского руководства серьезное сопротивление при данном сценарии исключено. Единственной сухопутной силой, сопротивление которой ожидаемо, является элитный украинский отдельный батальон морской пехоты войск Береговой обороны Украины, расквартированный в Феодосии. Этим, впрочем, и ограничиваются силы морской пехоты этого государства. Еще возможны отдельные перестрелки на море и редкая стрельба по российским военным самолетам.
Киев также не будет бросать на "освобождение" полуострова войска, оголяя другие направления. Ведь в Крыму киевская власть никогда не пользовалась даже малейшей поддержкой и всегда удерживалась голой административной силой. Крым для Украины — скорее, головная боль, от которой "оранжевые" поспешили бы избавиться, если бы только могли сделать это, не потеряв лица и параллельно закрепив свой контроль над остальной частью Украины. В этом случае конфликт из силовой стадии быстро перейдет в стадию политической борьбы в международных институтах.
В дальнейшем совершенно предсказуема положительная реакция русского большинства Крымской автономии, а также быстрая переориентация местных элит, которой "оранжевая" власть их Киева никак не сможет противодействовать. Если Россия не выведет свои войска по каким-либо политическим причинам, референдум о независимости Крымской республики, и дальнейшее, вероятно через несколько лет, образование союза Крыма с Россией или даже вхождение в состав России, вполне возможен, если к тому времени Москва решит такой шаг оправданным с точки зрения политической логики.
Бело-голубая Русь
При более широком варианте зоной вмешательства становится весь юго-восток Украины, включая Крым, причерноморские территории (Новороссия), Донбасс, Харьков, Днепропетровск. Это так называемые "бело-голубые", русскоязычные территории, население которых устойчиво голосует против русофобских партий. Этническая самоидентификация части населения тут до конца пока не определена, однако практически все население без исключения относится к России положительно. Здесь же сосредоточена основная промышленность Украины, тесно интегрированная с российской промышленностью, особенно в сфере ВПК: все украинское ракетостроение, заводы по производству турбин для АЭС, кораблей и авиации.
Закрепление Россией этой территории за собой в качестве дружественного государственного образования или даже путем непосредственного вхождения в состав России может иметь ряд важных плюсов. Во-первых, как уже было сказано, дружественное культурно и генетически русское население, проживающее на исторических российских территориях. С этим населением исключены проблемы культурной или религиозной несовместимости, какие можно себе представить в случае присоединения, например, Абхазии. Это население не обладает никакой устойчивой идентификацией, кроме русской, и в случае воссоединения с Россией будет полностью растворено.
Во-вторых — высокий образовательный уровень населения юго-востока Украины, его способность и желание встраиваться в создаваемые Россией кластеры новой экономики. Также трудовые ресурсы юго-востока Украины традиционно обладают повышенной мобильностью, поскольку население само состоит из мигрантов из разных областей России. Подключение в той или иной форме к русскому цивилизационному проекту еще 15-20 миллионов этнических русских позволит укрепить ядро российской цивилизации. Это вообще существенно подкрепило бы претензии русского мира на свою самость, поскольку одним из главных контраргументов является ограниченность демографических ресурсов. Объединение этих ресурсов в один кулак, хотя бы и не в одном государстве, но в братском союзе, значительно укрепило бы и статус самой России. Оглядываясь на англосаксов, можно легко догадаться, насколько труднее было бы положение США в мире, не обладай эта страна практически гарантированным союзничеством таких стран, как Великобритания, Канада и Австралия .
Впрочем, по сравнению с более ограниченным сценарием и сопротивление украинских русофобов будет более ожесточенным. Ведь "оранжевая" Украина в этом случае потеряет примерно половину территории и населения, две трети промышленности, выход к морю. Если теперь киевские элиты тешат себя иллюзиями того, что в будущем Украина может претендовать на роль одного из крупнейших европейских игроков, то в случае потери русскоязычных областей эти амбиции уже не будут иметь никакого, даже самого фантастического, основания.
На данной территории расквартированы немалые силы украинской армии, общая численность сухопутных войск которой насчитывает до 80 тысяч человек. Российским частям и формированиям русскоязычной милиции в данном случае могут противостоять три танковые бригады, одна из которых расположена под Харьковом, а другие могут быть выдвинуты из районов Чернигова и Кривого Рога. Учитывая страх перед наступлением на Киев, украинская армия, скорее всего, не сможет выставить для отражения российского наступления более пяти механизированных бригад.
Та же участь постигнет и аэромобильные части Украины: они будут подтянуты к столице вместо того, чтобы участвовать в боевых действиях. Речь идет о следующих частях: 25-я отдельная Днепропетровская воздушно-десантная бригада, 95-я отдельная аэромобильная бригада (Житомир), 80-й отдельный аэромобильный полк (Львов). 79-я отдельная аэромобильная бригада (Николаев), скорее всего, не успеет отступить и будет окружена в месте своей дислокации. Три полка армейской авиации Украины не смогут оказать серьезного сопротивления действиям 16-й Воздушной армии ВВС РФ (Кубинка), а также приданным для усиления ударной группировки отдельным истребительным авиаполкам 5-й (Урал) и 6-й (Североморск) армий ВВС и ПВО.
Операция может начаться с разгрома украинского флота ударами с воздуха и противокорабельными ракетами и захвата мест его базирования в Одессе, Очакове, Черноморском, Новоозерном, Николаеве, Евпатории и Феодосии силами 810-го отдельного полка, 882-го отдельного десантно-штурмового батальона и 382-го отдельного батальона морской пехоты Черноморского флота, при поддержке переброшенных по воздуху с Тихоокеанского флота четырех полков 55-й дивизии морской пехоты (Владивосток). Отдельный танковый батальон морской пехоты Черноморского флота разумно было бы переправить из Новороссийска на одесский плацдарм для развития успеха сил пехотных десантов.
Однако невозможно ограничить подобную операцию высадкой воздушного и морского десанта. Россия может привлечь к операции силы ВДВ и морской пехоты. Но если украинские танковые и механизированные части по каким-то причинам окажут сопротивление, операция может неоправданно затянуться. Поэтому было бы логичным, если бы действия десантов на первом этапе были поддержаны ударом тяжелыми сухопутными частями силами до танковой дивизии на приморском направлении с выходом к устью Днепра. А после форсирования реки частью имеющихся сил — с отсечением украинской 79-й отдельной аэромобильной бригады от сухопутной группировки УА, расположенной севернее — в районе Кривого Рога и Белой Церкви. Окончательно целью движения моторизованных и танковых частей является выход к границам Приднестровской республики у Первомайска.
Залогом быстроты и малых потерь здесь служит эффективная разведка, которую при желании нетрудно организовать, учитывая дружественный характер местного населения. В частности, слишком активная переброска частей УА на юг, если бы таковая началась, создала бы угрозу форсирования Днепра, и в таком случае становится крайне рекомендованным упреждающий воздушный удар по взлетно-посадочным полосам аэродромов Херсона, Одессы и Николаева. К размягчению украинской ПВО в таком случае пришлось бы привлекать самолеты тактической авиации Черноморского флота с противорадиолокационными ракетами.
Севернее, в районе Харькова и Днепропетровска, действия десанта логично поддержать частями Московского военного округа. Здесь главной задачей является быстрый охват городов и окружение разрозненных частей украинской армии, которые, будучи сформированными в основном из русскоязычных, вероятнее всего, не окажут серьезного сопротивления, если потеряют сухопутную связь с центром. Вообще, главные бои с сохранившими верность Киеву "оранжевыми" частями ожидаются в районе Одессы и Николаева, поскольку для украинских атлантистов и их хозяев наиболее ценным приобретением является выход к Черному морю.
На этом участке театра военных действий можно ждать и появления союзных "добровольческих" или даже регулярных частей таких стран атлантического блока, как Польша и Румыния . В этом случае можно было бы говорить об эскалации конфликта. Впрочем, России есть чем ответить на подобную эскалацию: формально не провоцируя НАТО на прямое вмешательство ударами по территории натовских стран, Россия может начать действия против судов этих стран в Черном и Балтийском морях, например, задерживая и интернируя их "до выяснения всех обстоятельств". Такие действия не имели бы прямой военной ценности, однако они показали бы решимость России и еще больше напугали бы такие страны, как Германия и Франция. Опасаясь быть в какой-то момент помимо их воли замешанными в прямой конфликт с Россией, последние потребовали бы прекратить вмешательство, а в наиболее благоприятном случае мог бы произойти и прямой раскол НАТО, от которого Россия выиграла бы еще больше.
Впрочем, исходя из потребностей и возможностей российской экономики, России не стоит затягивать разрешение конфликта. В отличие от США в Ираке и Афганистане, Россия вполне способна разрешить его победоносно, не втягиваясь в изнурительную, многолетнюю борьбу с этнически чуждым населением.
Возвращение "матери городов"
Третий вариант развития событий предполагает, в дополнение к занятию юго-востока, установление контроля над Киевом и центральными областями. Реализация такого сценария, естественно, потребует более высокую цену, однако она имеет свои преимущества: Россия возвращает себе контроль над старейшим центром русской духовности и государственности. Ясно, что такой сценарий станет вероятен только в случае, если подрастет общая амбициозность российской элиты, которая на данный момент остается относительно невысокой по сравнению с возможностями ракет.
В тот момент, когда противная сторона поймет, что целью наступления является Киев, наверняка все верные "оранжевому" руководству силы будут отведены к столице и в случае чего все основные бои развернутся на ее подступах. В этом случае возможна крайняя радикализация действий с обеих сторон. Целью сухопутных мобильных соединений и воздушных армий в таком случае станет поскорее отрезать Киев от коммуникаций, связывающих город с западными областями, чтобы не допустить наводнения города танкоопасной живой силой в лице западноукраинского ополчения и затягивания городских боев. В районе Киева и севернее сопротивление могут оказать части 8-го армейского корпуса Украины, и особенно 1-я отдельная гвардейская танковая бригада, ранее заслужившая внимание "оранжевого" руководства.
Демонстрационный воздушный ядерный удар в стратосфере в районе южной части Припятских болот, произведенный ночью, чрезвычайно помог бы в этом случае . Он не нанес бы существенного ущерба, если не считать выведение из строя линий электропередач и электрических приборов в радиусе 100 км. Но зато он был бы виден в ненавидящем "москалей" Львове и даже в Польше. Он сразу отрезвил бы горячие головы, ясно продемонстрировав нешуточную решимость Кремля.
Впрочем, политические издержки такой демонстрации некоторым могут показаться неприемлемыми. В последнем случае быстрая мобилизация добровольцев из числа русской молодежи юго-востока могла бы стать эффективной заменой ядерному оружию . Появившись в районе столицы, такие формирования навели бы порядок гораздо быстрее российской армии, которой оставалось бы поддерживать высокомотивированную пехоту своим высокоточным оружием.
В качестве дополнительной меры можно предположить атаки с воздуха на транспортные узлы и районы концентрации неприятеля к западу от Киева с применением кассетных боеприпасов, боеприпасов объемного взрыва и белого фосфора. Не следует оставлять без дела и артиллеристов: из предместий Киева реактивные системы залпового огня способны контролировать территорию в радиусе 90 км. Ориентируясь на данные разведки беспилотных летающих аппаратов, они способны без помощи авиации сорвать подход вражеских подкреплений к городу.
Особое место в операции займет молниеносный захват Киевской Лавры и удержание ее до прибытия основных сил. Части спецназначения, предназначенные для этой операции, должны быть готовыми некоторое время действовать в полном окружении. По мере очистки столицы от остатков "оранжевых" Москва сможет сосредоточиться на дипломатическом фронте, где и ожидаются главные "бои". Они ожидают быть нелегкими, однако в итоге международное положение Москвы только укрепилось бы, поскольку многим сомневающимся стало бы ясно, что с Россией лучше дружить, чем враждовать.
Конечно, в особо упорствующих в своем недружелюбии столицах наступил бы период некоторого шока, однако когда температура отношений и без того вблизи абсолютного нуля, ей просто некуда ниже упасть. Ведь из-за глобализации сильнейшие мировые государства теперь зависят от России в не меньшей степени, чем Россия от них. В краткосрочной перспективе Россия надежно застрахована от прямого нападения наличием стратегических ядерных сил. Что касается более далеких перспектив, то они зависят скорее не от поведения России, а от способности ее руководства создать условия для удержания стратегической стабильности. Никакое "хорошее" поведение России не гарантирует ее от враждебных действий, когда американцы посчитают создание своего противоракетного щита завершенным. Ну а до тех пор Россия имеет все основания быть сама себе судья в ключевых вопросах.

Росія порушила територіальну цілісність Грузії — Генсек НАТО

У вівторок 12 серпня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі пройшло позачергове засідання 26 послів країн-членів Альянсу щодо ситуації на Південному Кавказі.

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що ситуація в Грузії не вплине на українські очікування щодо приєднання до плану дій з набуття членства в НАТО.

Таку заяву генсек альянсу зробив у вівторок, повідомляє "Німецька хвиля" з посиланням на "Інтерфакс".

Схеффер зауважив, що Україна та Грузія не йдуть "в пакеті" щодо ПДЧ.

"Оцінка даватиметься індивідуально та окремо", — зазначив генсек НАТО.