Два погляди з НАТО на Україну

http://www.euroatlantica.kiev.ua/img/thumbs/thumb_big_f955c22bd9.jpg
Про це посли сказали, відповідаючи на запитання журналістів, що саме гальмує вступ України до НАТО, під час засідання прес-клубу МЗС “10 років членства в НАТО: ретроспективний погляд”.

“Найгірше — це відсутність стабільності в країні. Незалежно від ставлення окремих політичних сил до НАТО, основне, що може допомогти на шляху до європейських та євроатлантичних структур — це стабільність, послідовність застосування демократичних процедур в державі”, — сказав посол Польщі в Україні Яцек КЛЮЧКОВСЬКИЙ

Він також вважає, що в Україні на політичному рівні є проблема усвідомлення мети безпекової політики України.

“Коли я працював радником президента КВАСЬНЕВСЬКОГО, я пам’ятаю людей, які зараз в Партії регіонів і які в 2002-2003 роках дуже рішуче виступали за НАТО, зараз я бачу тих самих людей, в яких вже зовсім інше ставлення. Чому так? Я не розумію”, — сказав посол.

Я.КЛЮЧКОВСЬКИЙ припускає, що це може бути наслідком недостатньо глибокої розмови між політичними силами, яким чином гарантувати безпеку України. “Ми, як спостерігачі, відчуваємо недостатність загальноукраїнського політичного діалогу з безпекових питань між різними політичними силами”, — додав він.

Водночас посол зазначив, що в “технічному плані” Україна працює ефективно і успішно.

“Підготовка кадрів, розробка актів, планів, це все іде в позитивному плані”, — сказав він.

З Я.КЛЮЧКОВСЬКИМ погодився посол Угорщини в Україні Андраш БАРШОНЬ. “Якщо внутрішня політична ситуація в Україні не буде схожою на життя країн альянсу, тоді немає шансів”, — сказав він.

Посол Чехії в Україні Ярослав БАШТА зазначив, що розширення НАТО означає розширення зони стабільності. “В усіх наших країнах була політична стабільність. Всі політичні сили домовлялися про те, що вони хочуть, щоб їх країна стала членом НАТО”, — сказав він. “У вас політики розділені на два табори – одні “за”, інші “проти” вступу в НАТО. За таких умов складно домовитися, що буде стабільна ситуація після наступних виборів”, — сказав він.

“Необхідно визначитися, куди ви хочете — інтегруватися в євроатлантичну цивілізацію чи залишитися на пострадянському просторі. Це перше питання, на яке необхідно відповісти. Не від всіх українських політиків я чув відповідь на це запитання”, — додав він.

Посол також вважає, що Україні треба виконувати критерії вступу в НАТО, не думаючи про те, що вони жорсткі.

Посли також наголосили, що для членства в НАТО Україна має врегулювати спірні питання з сусідніми країнами. “Ми всі були 100% переконані, що, якщо в нас є політичні конфлікти з сусідом, нас не візьмуть в НАТО. Ці проблеми мають бути вирішені”, — сказав посол Угорщини.

Джерело

***

http://www.dw-world.de/image/0,,3779355_1,00.jpg

Не можна приймати до лав НАТО такі країни, як Україна і Грузія, без консультацій з Росією. Так заявив французький міністр оборони Ерве Морен (Herve Morin) в інтерв’ю AP.

При всіх міркуваннях про можливе розширення НАТО слід враховувати відносини з Москвою, вважає Ерве Морен. «Жодне рішення не повинно ухвалюватися без консультацій з російським сусідом»,- процитувало агентство AP французького міністра оборони. Як відомо, Росія різко негативно ставиться до зближення України і Грузії з Північноатлантичним альянсом. Питання прийняття цих країн до НАТО наражається на гостру критику Кремля.

За словами Морена, Франція також дотримується точки зору, що альянс має сконцентруватися на своєму ключовому завданні – бути гарантом колективної стабільності Європи і США, а не перетворюватися на «глобальне НАТО».

Цю заяву міністр оборони зробив напередодні дебатів у Національних Зборах щодо входження Франції до військових структур Північноатлантичного альянсу. У вівторок 17 березня парламент Франції проголосував за повернення до командних структур Північноатлантичного альянсу, які країна залишила у 1966 році за ініціативою тодішнього президента Шарля де Голля.

 

http://image.tsn.ua/media/images///218xX/Mar2009//5ad64f15c9_116890.jpg?fake=1237364112

Успіх голосування депутатів Національної асамблеї – нижньої палати парламенту Франції – був передбачений, оскільки очолювана Саркозі партія "Союз за народний рух" володіє більшістю місць (317 з 577). Рішення повернутися до військової частини блоку (політичну Франція ніколи і не залишала) підтримали 329 депутатів проти 238.

Членство не означає участь у війні

 

В той же час прихильники наміру Саркозі зауважують, що відмова Франції від особливого членства і її приєднання до колективного плану оборони НАТО ще не означають автоматичної участі французів у воєнних діях. «Німеччина не послала свої підрозділи до Іраку, хоча і є повноцінним членом НАТО», — заявив парламентар Патрік  Ольє.

 

«Європейська оборона є для нас військовим і політичним пріоритетом. Європейці мають бути здатними діяти самостійно», — заявив сьогодні міністр оборони Франції Ерве Морен у Парижі. Він переконаний у необхідності перевести стосунки між Францією та НАТО на нову основу і не вірить в те, що це якось вплине на незалежність свободи дій Франції. Як заявив Морен, його країна залишатиметься незалежним союзником і вільним партнером Сполучених Штатів Америки.

 

Остаточне рішення у квітні

 

Усі вимоги проведення референдуму Ніколя Саркозі відхилив. За тиждень засідання національного зібрання планує розглянути питання про довіру уряду, проте кардинальних змін оглядачі не очікують. Для офіційного завершення процедури повернення Франції у військове командування НАТО необхідно, щоб це рішення було затверджене на самміті НАТО, який відбудеться в Страсбурзі, Келі та Баден-Бадені 3-4 квітня.

Джерело

Отож, два підходи до України — доброзичливий і спекулятивний… Чому так?

Прихильники французької політики де Голля критикували в парламенті уряд і президента, але міністр оборони Ерве Морен зауважив, що політика Франції залишиться незалежною. "Ми вважаємо, що розширення НАТО не повинне у результаті привести до ослаблення Альянсу. Відповідно, потрібно визначити ті кордони, де розширення повинне закінчуватися. Ну і, звичайно, ще одна важлива складова — відносини з Російською Федерацією. Існує величезна кількість питань, які не можуть прийматися без обговорення з нашими російськими партнерами", — заявив Морен.

"Франція — союзник, але не васал. Ми лояльні, але ми не підкоряємося. Поводимося дружньо, але при цьому не підкоряємося. Така природа наших відносин з Америкою", — заявив на засіданні французького парламенту прем'єр-міністр країни Фрасуа Фійон.

У цих двох цитатах французьких урядовців читається бажання грати на протиріччях Росії та Америки, отримуючи користь власне для себе. Скажімо, Саркозі вже говорить про 800 посад для французів у військових структурах альянсу і, навіть про те, що француз може очолити Військове командування НАТО в обмін на посаду Генерального секретаря НАТО для представника американського континенту. Досьогодні все було навпаки — американці очолювали військове командування, а європейці — політичний орган альянсу.

Тобто, Франція розпочала величезний торг з адміністрацією Обами, використовуючи для цього пугало Росії. Внаслідок нашої пасивної позиції й внутрішньої слабкості вони опосередковано торгують й своєю позицією щодо України. Прикро, але факт.

Проте не думаю, що така відверта "торгівля" буде толеруватися іншими членами Альянсу. Завдяки консенсусній процедурі ухвалення рішень в НАТО провал торгів Україною неминучий. Тому не робімо трагедій, панове. Нам своє робить…

НАТО розблоковує стосунки з Кремлем

Останньою ознакою потепління у відносинах між Москвою та США була угода щодо транзиту російською територією вантажів для американських військ у Афганістані. Тому, вочевидь, участь Гілларі Клінтон в ухваленні рішення про відновлення російсько-натовських відносин зіграла чи не вирішальну роль.
Наразі більшість країн, зокрема Франція, Німеччина, Великобританія і, особливо, Сполучені Штати після обрання нового президента, поспішають перегорнути сторінку «ери Буша». Тому потепління між Росією та США стало основним сигналом для інших членів Альянсу на реставрацію діалогу «Росія-НАТО».
У стосунках Росія-НАТО настає відлига
Характерно, що одразу після російського вторгнення на територію Грузії, саме Америка висунула пропозицію країнам-союзницям призупинити стосунки з Кремлем. Наразі, це був, так би мовити сигнал «відбою» даний держсекретарем США Гілларі Клінтон.
Як зазначили представники Альянсу, відновлення стало необхідним, насамперед, з огляду на спільні інтереси НАТО і Росії. А саме: стабілізація і боротьба проти ісламістського руху в Афганістані, запобігання наркоторгівлі, боротьба з тероризмом, співпраця у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та позиція Північноатлантичного блоку щодо іранської атомної програми. В усіх цих речах і Москва, і НАТО мають схожі цілі, тож, це й оголошене основними аргументами «розмороження» діалогу з Росією.
Проте, зазначає Генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер, це не означатиме, що НАТО відмовляється від засудження непропорційних військових дій росіян на Кавказі, визнання незалежності сепаратистських республік і можливого рішення Москви встановити свою військову базу в Абхазії. «Це не є новим підходом у стосунках із Росією, бо наші позиції у деяких речах фундаментально відрізняються. До того ж, ви гадаєте, що Росія колись змінить свою позицію?», – риторично запитав Схеффер.
Міністри торкалися й «медведєвської» пропозиції перегляду міжнародної архітектури безпеки. Представники Альянсу готові її розглянути, зокрема у рамках «Ради Росія-НАТО», але наразі для обговорення цієї теми, бракує деталей, зазначив у четвер Генеральний секретар НАТО.
Комісії Україна-НАТО засідала без попередження
Окрім питань стосунків із Росією, Афганістану та організації безпеки за участі нових членів НАТО з-поміж східноєвропейських країн, у Брюсселі також передбачалося проведення дещо неочікуваного позачергового засідання комісії Україна-НАТО. Зокрема, невідомо було, хто поїде до Брюсселя замість Володимира Огризка. Зрештою, виявилося, що українську делегацію на засіданні очолив тимчасово виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Володимир Хандогій.
Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер повідомив, які основні теми обговорили натовські міністри та представники України: «Йшлося про внутрішньополітичну ситуацію, прогрес України у проведенні реформ та у виробленні так званої «Першої річної національної програми». Обговорювалася також українська участь у натовських операціях та місіях, які ми дуже вітаємо».
Пан Схеффер зауважив, що на зустрічах із представниками України та Грузії міністри ще раз підтвердили свою підтримку бажанням обох країн приєднатися до НАТО. Міністри вели переговори про актуальні питання євроатлантичної інтеграції та імплементації в цьому зв’язку минулорічних рішень Бухарестського саміту НАТО та Брюссельської зустрічі Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ Альянсу.
Нова адміністрація США залишає Україні відчинені двері НАТО
Держсекретар Сполучених Штатів Гілларі Клінтон підтримала ідею подальшого зближення України з Північноатлантичним альянсом. Вона заявила, що Альянс має залишити відчиненими двері до членства для України та Грузії.
З цього приводу посол США при НАТО Курт Волкер також зазначив, що з точки зору Вашингтона підтримка перспективи членства українців та грузинів стане гарантією безпеки у Східній Європі «Ми б хотіли бачити широку політичну платформу у рамках НАТО, де ми б працювали у конструктивному партнерстві з Росією, – сказав Радіо Свобода Курт Волкер. – Таким чином, ми зможемо порушити теми, що нас тривожать відносно Росії. Ми підтримуємо людей Східної Європи. Ми дотримуємося наших давніх зобов’язань із колективної самооборони. Ми всі одночасно це підтримуємо і не маємо на цей рахунок інших фальшивих виборів».
Джерело
(Брюссель – Прага – Київ)