Про нового Генсека НАТО

Новим генеральним секретарем НАТО вибраний 56-річний Андерс Фог Расмуссен. У Данії, прем’єром якої він був останні вісім років, вважають його перехід на нову посаду своєчасним. Через наслідки світової фінансової кризи країна поволі, але вірно трансформується у соціальну державу, проти чого завжди виступав Расмуссен
Люди, знайомі з Андерсом Фогом Расмуссеном з дитинства, стверджують, що вперше про своє бажання стати прем’єр-міністром Данії він заявив ще у школі. Сумнівів у серйозності ця заява не викликала. Справжній ютландець, народжений у сім’ї фермерів із материка, Андерс Фог із юних років відрізнявся впертістю і здатністю досягати поставлених цілей. Багато років по тому цю ж рису в ньому відзначали і політичні соратники – якщо Андерс ставив мету, він завжди йшов до неї до кінця, часом не оглядаючись на думку більшості. Так, він першим зі всіх післявоєнних данських прем’єрів офіційно засудив колабораціонізм колишніх властей країни, що співпрацювали з фашистами під час Другої світової війни. До нього про цей непривабливий факт або мовчали, або виправдовували його тим, що це допомогло врятувати життя багатьох данців.
З подібною впертістю і вірою у власну правоту Андерс Фог Расмуссен відстоював і необхідність повалення режиму Саддама Хусейна. Незважаючи на неприйняття вторгнення американців до Іраку в Європі в цілому і в Данії зокрема, він не тільки підтримав початок операції на словах, але й направив у 2004 р. до Іраку більше 500 данських військових. При цьому непопулярна затяжна іракська війна не поставила на політичній кар’єрі Расмуссена хрест, як це трапилося з Джорджем Бушем і Тоні Блером. Андерс Фог не тільки не розгубив через іракську авантюру свій рейтинг, але навіть набрав бали в очах виборців, вивівши данський контингент із Іраку у 2007 р. незадовго до парламентських виборів.
Першою серйозною заявкою на далекоглядні політичні амбіції стало створення Расмуссеном Товариства молодих лібералів у місті Віборг, де він вчився у кафедральній школі, – на той момент майбутньому прем’єрові Данії і генсекові НАТО було всього 17 років. Офіційною ж точкою відліку політичної кар’єри Расмуссена став 1973 рік. Тоді він вступив до складу центральної ради ліберальної партії, яку очолив чверть століття опісля. У 1978 р. він був вибраний депутатом парламенту. У тому ж році закінчив Університет Орхуса дипломованим фахівцем із економіки. Обмежуватися законотворчою діяльністю майбутній прем’єр не став – до 1984 р. він трудився на позиції консультанта у Данській федерації малих і середніх підприємців. У кінці 80-х Расмуссену запропонували портфель міністра по податках. У 1990 р. він знову очолив податкове відомство. А 2001 рік став роком тріумфу Расмуссена. На парламентських виборах його ліберальна партія обійшла соціал-демократів, що безперервно правили в Данії з 1920 р. Цю перемогу забезпечила передвиборна платформа, розроблена главою лібералів. Одна з основних її ідей, що швидко завоювали популярність у Данії, – посилити імміграційне законодавство. Втім, після шести років Расмуссен вже ратував за ширше залучення іммігрантів до вирішення проблеми браку в Данії кваліфікованої робочої сили. І навіть звернувся за допомогою до ісламської іммігрантської партії "Новий альянс", створеної вихідцем із Сирії.
У 1993 р. Расмуссен написав книгу "Від соціальної держави до мінімальної держави", за яку отримав нагороду імені Адама Сміта від асоціації лібертаріанців. Головна ідея книги – скорочення участі держави в економіці та соціальному забезпеченні при одночасному зниженні податків. Це політичне кредо Андерс Фог Расмуссен утілював на практиці впродовж усіх восьми років свого прем’єрства.
Сам Расмуссен, правда, завжди пишався насамперед затіяною ним адміністративною реформою, під час якої в Данії була істотно скорочена чисельність муніципалітетів, а 13 амтів (колишній територіальний поділ Данії) замінено п’ятьма регіонами. Якось він назвав її "найбільшою реформою останніх 30 років".
Одним із головних зовнішньополітичних випробувань данського прем’єра стало головування його країни в Європейській Унії. На той момент Андерс Фог Расмуссен займав пост прем’єра менше року. Багато хто тоді сумнівався, що складна гра всередині ЄУ буде новачкові по зубах. Скептики відзначали, що, будучи представником лібералів, Расмуссен не міг похвалитися хорошими відносинами з соціал-демократами і консерваторами, що задавали тон в об’єднаній Європі. Але данський прем’єр витримав всі випробування гідно. На саміті ЄУ 2002 р., де обговорювалися умови прийому в унію нових членів, саме Расмуссен зумів заспокоїти Польщу, що вперлася, і погодити компромісний варіант.
У Данії він більше відомий як Андерс Фог. Таке звернення прийняте швидше для зручності, адже Расмуссенів у Данії – як Іванових у Росії. Прізвище Расмуссен носять як прем’єр – попередник Андерса Фога, так і його наступник. За кордоном багато хто жартує, що данський прем’єр не виправдовує свого другого імені (Фог співзвучний з англійським словом "туман"). Він завжди прямолінійний, гранично чіткий, і його важко збентежити. Мало не єдиним, кому це одного разу вдалося, став прем’єр Італії Сильвіо Берлусконі. У 2002 р. на спільній з данським прем’єром прес-конференції Берлусконі заявив журналістам: "Расмуссен – найсимпатичніший прем’єр у Європі. Думаю, треба його познайомити з моєю дружиною, тому що він симпатичніший за Качіарі". На той момент Массімо Качіарі, політичному супротивникові Берлусконі, приписували роман із дружиною італійського прем’єра. Не дивно, що данського прем’єра, незнайомого з подібними чутками, жарт швидше спантеличив, ніж насмішив.
Одне з головних захоплень Андерса Фога – спорт. Будучи велосипедистом-любителем, минулого року він навіть прийняв участь в одному з етапів велогонки Tour de France на запрошення відомого данського велогонщика. Любить Расмуссен і біг. У минулому він не раз звертався через соціальну мережу Facebook (аналог російської "Одноклассники.ру") до своїх прихильників із пропозицією влаштувати у вихідні забіг.
Ліберальний підхід Андерс Фог Расмуссен проявив і в історії з карикатурами на пророка Мухамеда, що з’явилися у 2005 р. в одній із данських газет. Карикатури обурили весь ісламський світ і призвели до бойкоту багатьох данських товарів. Але навіть тоді прем’єр відмовився втрутитися в діяльність національних газет, пославшись на пріоритет свободи слова. В одному з інтерв’ю Расмуссен сказав: "Свобода слова є тим найціннішим правом, наявним у нашому суспільстві, без якого інші свободи нічого не варті".
Цього місяця та давня принциповість ледве не коштувала Расмуссену крісла генерального секретаря НАТО. На ювілейному саміті НАТО Туреччина, єдина мусульманська країна альянсу, погрозила заблокувати кандидатуру Расмуссена. Анкара пригадала його невтручання в карикатурний скандал і відмову розібратися з курдською телекомпанією, що діяла в Данії, пов’язаною із забороненою Робочою партією Курдистану. Зняти заперечення турецької сторони вдалося в останню мить завдяки посередництву президента США Барака Обами і обіцянці самого Расмуссена врахувати всі хвилювання Анкари.
5 квітня Андерс Фог Расмуссен подав у відставку з поста прем’єра Данії. 1 серпня він стане новим, 13-м генсеком НАТО. У Данії кажуть, що ця посада підвернулася дуже доречно. Расмуссен завжди був супротивником соціальної держави і пішов рівно в той момент, коли фінансова криза робить відродження такої держави в його рідній Данії невідворотним.
Автор: Наталія Портякова [Наталия Портякова]
Назва оригіналу: "Свобода слова – самое ценное право", – Андерс Фог Расмуссен, новый избранный генсек НАТО
Джерело: Ведомости, 08.04.2009

Про нового Генсека НАТО: 5 комментариев

  1. Мы нужны НАТО как геополитическая территория так сказать.подбрюшье России,чтоб втянув страну в альясн пытаться оказывать на Россию давление и осуществлять военный контроль с территории Украины.Ниокакой безопасности страны со вступлением в НАТо не идет речь так как нам на данном этапе фактически никто не угрожает из вне,а угроза к развалу страны кроется внутри самой Украины среди политикума да и народа,не являющейся нацией как таковой.НАТО способно победить только в локалдьный конфликтах против противника намного слабея себя,но недай бог,разразиться реальный конфликт и противоречия внутри альянса разорвут его на части.Вступление Украины в НАТО обернется в будущем огромным несчастьем для людей так как надолго оторвет страну от ее корней России со всеми вытекающими отсуда последствиями т.е.,превратит Украину в отстойник западного мира.

  2. малоросс, 250-195-112-92.pool.ukrtel.net

    Судячи з того, що ви написали, ви не «малорос», а саме «великорос» 🙂

    Тобто більший «рос», ніж самі «роси» …

  3. НАТО должно быть уничтожено. Хотя в принципе достаточно уничтожить америку, остальные сдадуться в плен. Провести в жизнь новый договор «Молотова-Рибентропа», и немцы в европе наведут порядок. Будут контролировать для нас наше жизненное пространство. А вот британию надо уничтожить вместе с жителями, заодно и всех англосаксов. Пусть американские индейцы получат назад свою страну. И будет всем счастье.

Обсуждение закрыто.